-
1 term
1. n1) строк, період; час; тривалість2) семестр; чверть3) сесія4) pl умовиterms of reference — коло повноважень, мандат; компетенція
to come to terms (to make terms) with smb. — а) домовитися з кимсь; б) прийняти чиїсь умови
to bring smb. to terms — примусити когось прийняти умови
5) pl стосункиwe are not on terms — ми не ладимо один з одним; б) на однакових підставах (умовах)
6) термінcontradiction in terms — суперечність у термінах; суперечливе твердження
7) вислів, слово8) pl висловлювання; мова; спосіб висловлюватисяin set terms — зрозуміло, ясно
in vague terms — туманно, невиразно
9) межаto set a term to smth. — покласти край чомусь
10) мета; кінцева точка12) призначений час; строк13) юр. оренда на певний строк; строк виконання зобов'язань; призначений день сплати оренди14) мед. нормальний період вагітності15) pl менструація16) мат. член, елемент17) фіз. енергетичний рівень18) архт. колона зі скульптуроюterm active duty — військ. строкова дійсна служба
term infant — дитина, що народилася в строк
to keep terms — відвідувати заняття, навчатися
2. vвисловлювати, виражати; називатиI term it sheer nonsense — на мою думку, це чистісінька нісенітниця
* * *I n1) період, термін; час; тривалістьterm or imprisonment — строк ( тюремного) увязнення
to serve a term of five years (in prison) — відсидіти п'ять років ( у в'язниці); строк квартальних платежів
2) семестр, чвертьLady day /spring/ term — весняний семестр ( з 25 березня по 24 червня)
midsummer /summer/ term — літній семестр ( с 24 червня по 29 вересня)
Michaelmas /autumn/ term — осінній семестр ( з 29 вересня по 25 грудня)
Christmas /winter/ term — зимовий семестр із 25 грудня по 25 березня
in term time, during term — протягом семестру
to keep terms — займатися, відвідувати заняття; триместр; сесія ( судов)
3) pl умовиterms of payment [of an agreement, of a treaty] — умови оплати [угоди, договору]
on /upon/ terms — в умовах обговорюваний
to come to terms with smb, to make terms with smb — дійти згоди /домовитися/ з кимось; прийняти чиїсь умови; піти на поступки; примиритися з кимось; умови оплати
4) звинч. pl відносини5) термінtechnical [scientific] term — спеціальний [науковий]термін
term for smth — термін для позначення чогось; висловлювання; слово
6) pl висловлювання, мова, спосіб висловлюватисяin set terms — виразно, ясно
7) icт. межаto set /to put/ a term to smth — покласти кінець чомусь
8) icт. мета, кінцева точка; вихідна, відправна точка; початок9) icт. призначений час; термін10) юp. оренда на термін; строк виконання зобов'язаньterm of years absolute — термінове безумовне право володіння; призначений день сплати оренди ( term day)
11) мeд. нормальний період вагітності; своєчасний звільнення від тягаряterm infant — дитина, що народилася в строк; pl; icт. менструація
12) мaт., член, елемент; термmajor [minor] term — предикат судження
to bring /to reduce/ to its lowest terms — ( гранично) спростити
13) фiз. енергетичний рівень; терм14) apxiт. колона зі скульптурою; термterms of reference — коло ведення, мандат; компетенція; спосіб мислити; філософія; ( теоретичн модель)
in terms of approval — схвально у термінах; мовою, у перекладі на мову
II vin terms of this theory — мовою /у термінах/ даної теорії з погляду; по відношенню до; в аспекті; у тім, що стосується
виражати, називати -
2 заключение
1) (в тюрьму и т. п.) ув'язнення, зачиняння (оконч. зачинення), замикання (замкнення, замкнуття), завдавання (завдання), закидання (закинення) до в'язниці. [Поставився до свого ув'язнення цілком байдужно]. Тюремное -ние - (тюремне) ув'язнення, в'яз(н)ення, замкнення.[Сажає її у тяжке в'язення (О. Левиц.)]. Домашнее -ние - домове в'яз(н)ення (О. Левиц.). Одиночное -ние - самотнє замкнення. Предварительное -ние - досудове замкнення, попереднє ув'язнення (замкнення). Наказать тюремным -нием - покарати в'язницею. Подвергнуть -нию - замкнути, забрати (узяти) до в'язниці, в тюрму, за сторожу, (гал.) дати за ключ;2) (вывод) висновок (-новку). [Який висновок треба зробити з ваших слів? Висновок експертної комісії. Висновок прокурора]. Вывести -ние - зробити висновок, виснувати. Давать своё -ние - подавати свій висновок, висловлювати (подавати) свою думку. На ваше -ние - на вашу думку, на ваш висновок;3) кінець (-нця), закінчення. В -ние - в кінці всього, на закінчення, наостанці, наостанку, напослідок, наприкінці. -ние счетов - замкнення рахунків. Выпить в -ние - випити наостанку, на потуху;4) -ние условия, договора, контракта - складання умови, договору, контракту, підписування, підписання умови, договору, контракту. -ние мира, перемирия - замирення.* * *1) ( действие) за́мкнення, (неоконч.) замика́ння; ув'я́знення, (неоконч.) ув'я́знювання; помі́щення; укла́дення, (неоконч.) уклада́ння, склада́ння2) ( тюремное) ув'я́зненняподверга́ться \заключение нию — ув'я́знюватися, -нююся, -нюєшся
3) ( вывод) ви́сновок, -вку4) (окончание, завершение) закі́нчення, заве́ршення5) ( заключительная часть сочинения) закі́нченняв \заключение ние — на закі́нчення
-
3 при
предл. с предлож. пад.1) (возле, у) при кому, при чому, попри кому, попри чому, коло кого, коло чого, край кого, край чого. [Була в мене небога, при мені вона і зросла (М. Вовч.). Одну взяли попри коні, другу взяли попри возі (Пісня). Котору дитину любила-кохала - край себе не маю (Макс.). Насипали край дороги дві могили в житі (Шевч.). З якою бувало жадобою коло книжок історичних приписки перечитуєш (Куліш)]. Город лежит при реке - місто лежить коло річки, понад річкою. При городе слободка - (по)при місті (городі) слобода (слобідка). При входе, при въезде (при обозначении места) - з приходу, з приїзду, на приході, на приїзді. [Згоріло сімнадцять дворів зараз з приїзду (Гр.). З приходу в селі (Радом.). Нора з приходу узенька (Драг.). Його хата у містечку на приході (Звяг.)];2) (в присутствии кого) при кому, перед ким. Это было сказано при свидетелях - це було сказано при свідках, перед свідками. Не при вас будь сказано - не перед вами хай буде сказано. При отце - перед батьком. [Я її перед батьком вилаяла (Проскур.)];3) (для обозначения времени: при жизни кого, во времена кого, чего) за кого, за чого. [Дай-же, Боже, - козаки промовляли, - за гетьмана молодого жити, як за старого (Ант.-Драг. II)]. При мне, при нас (в наше время) - за мене, за нас. [За мене то вже в дворі жили ми спокійненько (М. Вовч.). Не за нас се стало, не за нас і перестане (Номис)]. При покойном отце - за покійного батька. При жизни - за життя. [А сам собі за життя ще похорон справляє (Рудан.)]. При жизни отца - за батькового життя. При крепостном праве - за панського права, за панщини. [Він був ще за панського права кухарем (Грінч.)]. При республиканском правлении - за республіканського урядування. При солнце (до захода солнца, пока оно светит) - за сонця. [Наш господар дозорця вижав жито за сонця (Грінч. III)];4) (для обозначения связи, принадлежности, условного отношения к чему-л.) при кому, при чому, за чого, на чому, на що. Состоять секретарём при ком - бути за секретаря при кому, у кого. Американский посланник при французском дворе - американський посол при французькому дворі. Остаться при университете, при кафедре - залишитися при університеті, при катедрі. При заводе есть и кузница - при заводі є й кузня. При нём нашли бумаги - при ньому знайдено папери. Иметь при себе оружие - мати при собі (з собою) зброю. При ком - за ким. [За нею й скотина плодиться, за нею й дробина водиться (Г. Барв.)]. Читать при свече, при солнечном свете, при электрическом освещении - читати при свічці, при сонячному світі, при електричному світлі. При приближении чего-л. - при наближенні и -нню чого. [Котрі були маєтніші, повиїздили при наближенню зарази в гори (Франко)]. При наступлении грозы - при початку грози, як гроза надходила. При исполнении служебных обязанностей - при виконанню службових обов'язків, під час виконання службових обов'язків. При подписании этого условия - при підписанні цієї умови, під час підписання цієї умови. При заключении договора - при згоді. [При згоді були люди (Кам'ян.)]. При обыске найдено - під час трусу знайдено. При одной мысли об этом - на саму згадку про це. При этом известии - на цю звістку. [Люборацький! підвода до тебе! - хтось гукнув. Аж затрясся малюк на цю звістку (Свидн.)]. При первом слове - на першому слові. При этом слове, при этих словах - на цім слові, на цих словах. [На сім слові чую - торохтять колеса (Кониськ.)]. При этом слове он вздрогнул - на цім слові він здригнувся. При первом же вопросе он смешался - на першому-ж питанні він збентежився, сплутався. При звуке его голоса - з звуком його голоса. При малейшем шуме, шорохе - на найменший шум, шелест. При каждом вздохе - за кожним подихом. [Той пил набивавсь у ніздрі за кожним подихом (Крим.)]. При первом случае, который мне представится - при першій нагоді, з першою нагодою, що матиму, що мені трапиться. При всяком случае - при кожній нагоді, кожної нагоди. При случае поговорите с ним о моём деле - як буде нагода, при нагоді поговоріть з ним про мою справу (в моїй справі). Я вспомню об этом при случае - я згадаю про це при нагоді. При гробовом молчании - при могильній тиші, під могильну тишу. При громких криках толпы - під голосні вигуки натовпу. При помощи - см. Помощь. Быть при оружии - бути при зброї. Быть при деньгах - бути при грошах. При скорости 30 вёрст в час - при скорості 30 верстов у (на) годину. Длина окружности при радиусе равном… - довжина округу при радіусі рівному… При температуре в 100 градусов - при температурі в 100 градусів, під температуру в 100 градусів. При давлении в 740 милиметров - при тисненні (під тисненням) в 740 міліметрів. При прочих равных условиях - (по)при инших однакових умовах, за иншими однаковими умовами. При такой жизни - по такому життю. [Що-дня тов карти грали, то пісеньок співали. Не гадки нашій панії по такому життю (М. Вовч.)]. При таких заработках можно хорошо жить - по таких заробітках можна добре жити. При всех своих значительных недостатках, произведение это имеет и несомненные достоинства - (по)при всіх своїх чималих вадах, твір цей має і безсумнівні вартості. При этих, при таких обстоятельствах, условиях - за цих, за таких обставин, умов, за цими, за такими обставинами, умовами, по цих, по таких обставинах, умовах. [Легко зрозуміти, як почувало себе українське письменство за таких обставин (Єфр.)]. При тех или иных исторических обстоятельствах - за тих чи инших історичних обставин (Єфр.), за тими чи иншими історичними обставинами, по тих чи инших історичних обставинах. При всём своём уме он был обманут - з усім своїм розумом він був одурений. При всём том - з усім тим. Прилагаемое при сем письмо - доданий до цього лист. Лежать, находиться при смерти - лежати, бути при смерті, на смерті, (образно) стояти на божій дорозі. [На смерті побивавсь цілу ніч (Черк.)].* * *предл. с предложн. п.1) ( для обозначения близости по месту) ко́ло, бі́ля (кого-чого), при (кому-чому); ( подле) побі́ля и побіля́ (кого-чого); ( рядом) по́ряд, по́руч (кого-чого, з ким-чим); ( близ) під (чим); (у) край, окра́й (кого-чого)го́род лежи́т при реке́ — мі́сто лежи́ть ко́ло (бі́ля, побі́ля) рі́чки (ріки́)
жи́ть при ста́нции — жи́ти ко́ло (бі́ля, при) ста́нції
при вхо́де стои́т часово́й — ко́ло вхо́ду (бі́ля вхо́ду, при вхо́ді) стої́ть вартови́й
при доро́ге — при доро́зі, край доро́ги
би́тва при Бородине́ — би́тва (бій) під Бородіно́м (ко́ло Бородіна́, бі́ля Бородіна́)
он находи́лся всё вре́мя при мне — він був весь час ко́ло (бі́ля, по́руч) ме́не
при сём прилага́ются докуме́нты — до цьо́го додаю́ться докуме́нти
2) (для указания на наличие чего-л. рядом и в связи с чём-л., а также для указания на службу где-л.) при (кому-чому)при заво́де есть библиоте́ка — при заво́ді є бібліоте́ка
оста́вить при университе́те — залиши́ти (лиши́ти) при університе́ті
чи́слиться при шта́бе — рахува́тися при шта́бі
при дворе́ — при дворі́
быть при ме́сте — бу́ти на поса́ді
3) (для указания на наличие чего-л. у кого-л.) при (чому)быть при де́ньгах — и
при деньга́х — бу́ти при гро́шах
быть при ору́жии — бу́ти при збро́ї
оста́ться при свои́х — ( в результате игры) зали́ши́тися при свої́х
при часа́х — з годи́нником, ма́ючи при собі́ годи́нник
4) (при обозначении лица, имеющего в наличии что-л.; под присмотром, в сопровождении, под начальством кого-л.) при (кому-чому); (с) з, із (ким-чим)де́ньги бы́ли при мне — гро́ші були́ при мені́ (зі мно́ю)
5) ( в присутствии) при (кому-чому), в прису́тності (кого-чого)при посторо́нних — при сторо́нніх
при свиде́телях — при сві́дках
при мои́х глаза́х — на мої́х оча́х, у ме́не на оча́х
6) (для указания на сопутствующие обстоятельства, условия, при которых что-нибудь происходит) при (чому); ( в отдельных выражениях) за (чого), а также переводится другими предлогами или конструкциями без предлоговпри ско́рости в сто киломе́тров — за шви́дкості в сто кіломе́трів
при температу́ре в три́дцать гра́дусов — за температу́ри в три́дцять гра́дусів
при жела́нии — при бажа́нні
при усло́вии за — умо́ви; ( с условием) з умо́вою
при таки́х усло́виях — за таки́х умо́в
при вся́кой пого́де — за вся́кої пого́ди
при гро́мких аплодисме́нтах зри́телей — під гу́чні о́плески глядачі́в
при одно́м воспомина́нии об э́том — на саму́ зга́дку про це; від само́ї зга́дки про це, від само́го спо́гаду (спо́мину) про це
при одно́й мы́сли об э́том — від само́ї ду́мки про це
при э́тих слова́х он поклони́лся — сказа́вши це, він вклони́вся
при зву́ке его́ го́лоса все огляну́лись — почу́вши його́ го́лос, усі́ огляну́лися (озирну́лися)
я присоединю́сь к вам при пе́рвом ва́шем зо́ве — я приєдна́юся до вас на пе́рший ваш за́клик
7) (для указания на обстоятельство, условие, событие, во время которого что-нибудь происходит) під час (чого), при (чому)при исполне́нии служе́бных обя́занностей — під час викона́ння (вико́нування) службо́вих обо́в'язків
при подписа́нии догово́ра — під час підписа́ння до́говору и догово́ру
при пе́рвом появле́нии чего́ — ті́льки (як ті́льки) з'я́виться (в настоящем: з'явля́ється; в прошлом: з'яви́лося) що
при жи́зни — за життя́
при слу́чае — при наго́ді
8) (для указания на эпоху, период, время, в течение которого что-нибудь совершается) за (кого-чого), під час (чого)при Пари́жской комму́не — за Пари́зької кому́ни, під час Пари́зької кому́ни
при Петре́ Пе́рвом — за Петра́ Пе́ршого
9) ( посредством) за допомо́ги (чого), че́рез (що); ( благодаря) завдяки́ (чому); ( вследствие) вна́слідок (чого)при по́мощи чего́ — за допомо́ги (з допомо́гою) чого́
10) ( несмотря на) при (чому); по́при (що)при всех мои́х уси́лиях я не могу́ убеди́ть его́ — по́при всі мої зуси́лля я не мо́жу перекона́ти його́
при всём том — при всьо́му то́му
-
4 requirement
-
5 крайний
1) (находящ. на краю) крайній, що з краю, (зап.) скрайній, (последний) останній [Зачну свататися з крайньої хати (ЗОЮР.)]. -ний дом в улице - будинок, що з краю вулиці. -няя цена - крайня ціна. -ний срок - останній (крайній) термін. -няя пора - крайній час, крайня пора. [Вже крайня пора взяти до Юзі гувернантку (Л. Укр.)]. -няя плоть, анат. praeputium - припонець (-нця), припрутня, (вульг.) залупа;2) (чрезвычайный, чрезмерный) крайній, надмірний, гострий, прикрий, (зап.) скрайній. [З крайнім призирством (Л. Укр.). Скрайня революційна партія вела горожанську війну проти поміркованої (Азб. Ком.)]. Смертні присуди виносяться лиш в найгострішому випадку (Аз. Ком.)]. Принимать -ние меры - вживати крайніх (гострих) заходів, вдаватися до крайніх заходів. Находиться в -ней нужде, -нем убожестве, в -ней нищете - терпіти як-найбільшу (крайню) нужду, дуже бідувати, жити в великих злиднях, у великому убожестві. -ние обстоятельства жизни - скрутні життєві обставини (умови). В -нем случае - в крайньому разі. -няя глупость - надмірна дурість. К -нему сожалению - на превеликий жаль. По -ней мере - принаймні, що-найменше, (зап.) бодай, прецінь. [Принаймні вкупі сумували, згадавши той веселий рай (Шевч.). Кругом кождої роїлося бодай по п'ятеро дробини (детишек) (Франко)];3) (настоятельный, необходимый) конечний, пильний, конче потрібний, прикрий. [Але конечна є потреба заміри ваші знать, які вони (Самійл.). Як прийде робота прикра, то платять і по півкарбованця (Кам'янеч.)]. Я имею -нюю нужду (необходимость) его видеть - у мене пильна (пекуча) потреба його бачити, мені його конче (притьмом) треба бачити.* * *1) кра́йній; диал. скра́йнійв кра́йнем слу́чае — в кра́йньому ра́зі (ви́падку)
по кра́йней ме́ре — прина́ймні
2) ( чрезвычайный) надзвича́йний, кра́йній; диал. скра́йнійкра́йние ме́ры — кра́йні (надзвича́йні) за́ходи
См. также в других словарях:
Коновалец, Евгений Алексеевич — Евгений Михайлович Коновалец (укр. Євген Михайлович Коновалець) (14 июня 1891 (1892?), с.Зашков, Львовского уезда 23 мая 1938) известный деятель украинского националистического движения 1929 1938 годов. Полковник армии УНР, комендант УВО,… … Википедия
Евген Коновалец — Евгений Михайлович Коновалец (укр. Євген Михайлович Коновалець) (14 июня 1891 (1892?), с.Зашков, Львовского уезда 23 мая 1938) известный деятель украинского националистического движения 1929 1938 годов. Полковник армии УНР, комендант УВО,… … Википедия
Евгений Алексеевич Коновалец — Евгений Михайлович Коновалец (укр. Євген Михайлович Коновалець) (14 июня 1891 (1892?), с.Зашков, Львовского уезда 23 мая 1938) известный деятель украинского националистического движения 1929 1938 годов. Полковник армии УНР, комендант УВО,… … Википедия
Евгений Коновалец — Евгений Михайлович Коновалец (укр. Євген Михайлович Коновалець) (14 июня 1891 (1892?), с.Зашков, Львовского уезда 23 мая 1938) известный деятель украинского националистического движения 1929 1938 годов. Полковник армии УНР, комендант УВО,… … Википедия
Коновалец — Коновалец, Евгений Алексеевич Евгений Михайлович Коновалец (укр. Євген Михайлович Коновалець) (14 июня 1891 (1892?), с. Зашков, Львовского уезда 23 мая 1938) известный деятель украинского националистического движения 1929 1938… … Википедия
Коновалец, Евген — Евгений Михайлович Коновалец (укр. Євген Михайлович Коновалець) (14 июня 1891 (1892?), с.Зашков, Львовского уезда 23 мая 1938) известный деятель украинского националистического движения 1929 1938 годов. Полковник армии УНР, комендант УВО,… … Википедия
Коновалец, Евгений — Евгений Михайлович Коновалец (укр. Євген Михайлович Коновалець) (14 июня 1891 (1892?), с.Зашков, Львовского уезда 23 мая 1938) известный деятель украинского националистического движения 1929 1938 годов. Полковник армии УНР, комендант УВО,… … Википедия
Коновалец Евгений — Евгений Михайлович Коновалец (укр. Євген Михайлович Коновалець) (14 июня 1891 (1892?), с.Зашков, Львовского уезда 23 мая 1938) известный деятель украинского националистического движения 1929 1938 годов. Полковник армии УНР, комендант УВО,… … Википедия
Коновалец Евгений Алексеевич — Евгений Михайлович Коновалец (укр. Євген Михайлович Коновалець) (14 июня 1891 (1892?), с.Зашков, Львовского уезда 23 мая 1938) известный деятель украинского националистического движения 1929 1938 годов. Полковник армии УНР, комендант УВО,… … Википедия
Коновалец, Евгений Михайлович — Евгений Михайлович Коновалец Євген Михайлович Коновалець Дата ро … Википедия
